mmm…meelky

 

26 та 27 червня в Донецьку відбувся Фестиваль Французької Анімації. Під катом невеличкий опис, і трохи думок на цю тему.

    Ця подія відбувалася в класичному для французького центру нічному форматі: з 23:50 до шостої вранці. Існує версія, що це не найкращій час, і висидити 6 годин (навіть й з перервами), дуже складно, але на мій погляд це додає особливої романтики подіям такого формату. А ще, не знаю як у вас, а у мене вночі загострюються відчуття, тому всі фільми (а французький центр проводить фестивалі не тільки анімації) можна сприйняти набагато повніше. В цьому році, наприклад, вже була Довга Ніч Короткого Метру, яку дуже яскраво можна уявити, прочитавши звіт в блозі @Bezlik.

    Вчора (оскільки пішли ми на покази саме 27го червня), нам показали 40 коротких мультфільмів, що брали участь у фестивалі анімації у французькому містечку Аннесі. Роботи дуже різні, з різними стилями, настроями і цілями.

Усі мультфільми було поділено на 5 розділів, і звісно між кожним з них була невеличка перерва. Список розділів:

• «Іграшки»,
• «Ах! Кохання»,
• «Робота над помилками»,
• «Вовки і собаки»,
• «Ми не машини.

В перервах Ашан, як головний представник французького капіталізму у нас в місті, пригощав різними солодощами. Признаюся чесно, до Ашану я не ходив, тому мене пригощав офіційний менеджер по роботі з місцевим населенням — @bezlik.

Ну, а тепер трохи про плюси і мінуси:

1. Плюси

Було багато цікавих фільмів, яких я ще не бачив на попередніх сеансах французького центру. Можливо це звучить ніби я хвалюся, але раніше, на показах короткометражок, було дуже багато вже знайомих до болі (і це майже не метафора) стрічок. В принципі це головний плюс, і інших й не треба.

На диво програма була розроблена так, що я жодного разу не заснув. Хоча, можливо це просто до мене вже старість дійшла.

2. Мінуси

Як завжди дуже люблю донецьку публіку. Ну,  з іншого боку, якщо не було б реальних пацанчиків, що намагаються показати рівень свого інтелекту усім навколо, і тьолочкам, які від цього в захваті (ну й обов?язково усі навколо мають зрозуміти, що вони в захваті!), то можливо повного відчуття фестивалю в Донецьку не було б.

Я радий, що тітоньок з французького центра нарешті поміняли на саби, але було прикро дивитися, коли кіномеханіки змінювали мову субтитрів з української на російську. Особливо в середині фільму, показуючи глядачу усю непристойність внутрішнього устрою меню DVD.

Замість класичного лисого дядьки з кінотеатру Т.Г.Шевченка, який завжди нам подобався своїми вступними словами не по темі, перекладом польських фільмів з української на незрозумілу, а також розповідями про всесвітню змову проти катів, цього разу в «Зірочці» перед сеансом промову робив якийсь молодий хлопець, який вже в свої 25-26 відчуває в себе дух Євгена Вагановіча, і бажання говорити як Нікіта Сергійович.

Бачите як шкідливо мати швидке уповільнення реакції? Вже не можу й пригадати мінусів.

Ну, й на послідок, невеличких список тих фільмів яки запам?яталися найбільш. Цікаво, що багато з них нескладно знайти в Інтернетах.

MIGRATION ASSISTEE (Паулін Пінсон)

VERSUS (Франсуа Каффьо, Ромен Ноель, Тома Салас)

LA SAINT FESTIN (Анна-Лаура Даффіс) — старий, але чудовий мультик.

LA QUEUE DE LA SOURIS (Бенджамін Рене) — подивитися можна тут.

ELETVONAL (Томек Дюкі) — переможець фестивалю за версією Violencer.

A QUOI CA SERT L’AMOUR? (Луї Кліши)

 

UNE HISTOIRE VERTEBRALE (Жеремі Клапен)

LE DOS AU MUR (Бруно Коллє)

CALYPSO IS LIKE SO (Бруно Колле)

BETON (Аріель Белінко, Мікаель Фосс) — теж старе, але гарне і цікаве.

LES OISEAUX BLANCS, LES OISEAUX NOIRS (Флоранс Міай)

LIGNE DE VIE (Серж Аведікіан)

L’USINE (Фредерік Куссі, Джонатан Тамене)

A L’EPOQUE (Надін Вюсс)

LES OREILLES N’ONT PAS DE PAUPIERES (Етьєн Шайу) — дуже цікаво і провокаційно

LA MARCHE DES SANS NOM (Жан Константіал)

THREE LITTLE PIGS (Аканіто Ассумі, Війас Бхавана) — це взагалі чудово.

LE LOUP BLANC (П?єр-Люк Граньйон)

TANT DE CHIENS (Стефан Рікар)

BOB (Жан-П?єр Поарель)

PROGRAMME DU JOUR (Саманта Дюрі ,Луіс Тарі)

LE PROCESSUS (Хавіер де Лерм?юз?ер, Філім Грамматікопулус) — картинка з початку цього посту. Дуже атмосферно с чудовою імітацією гравюри.

 

LE MOULIN (Флор?ян Туре)

TONG (Давід Сел?є).

Приблизно такий список. Усім бажаю приємного перегляду, і сподіваюся що ті, хто не потрапив на фестиваль цього року потраплять наступного.