mmm…meelky

Сьогодні до Варшави нарешті дійшов український дощ. На щастя я встиг взяти з собою плащ, що був дуже в нагоді. Нажаль виявилось, що плащ не особливо від дощу рятує, тому треба буде знайти собі парасольку. З котячими вухами. Під катом ще трохи про цитаделі, кіна, театри і фото.

Були в Театрі Народовем на трьох актовій виставі “Mi?o?? na Krymie”. Це велике ядерне оповідання. Польське радіо говорить про неї: “Любов в Криму” Єжи Яроцкєго в Національному Театрі є прикладом того, що деколи варто почекати навіть кільканадцять років, щоб могти зробити подання згідно з власними поданнями, а не згідно з тим, як його прийнято робити [...]

Були в театрі Polonia (бо в інші не встигли) на дуже кльовій штуці W?tpliwo??. W?tpliwo?ci польською це — сумніви. Вистава показує нам невеличку католицьку школу і взаємовідносини між сестрою-директоркою школи і місцевим ксьондзом. В якості посередника між ними виступає молода сестра Домініка. Четвертий персонаж вистави – мати українського учня. Цитата дня: — Co pani o tym s?dzi? [...]